вчавлювати
ВЧАВЛЮВАТИ (УЧАВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВЧАВИТИ (УЧАВИТИ), вчавлю, вчавиш, док., перех., розм., у що. Те саме, що вдавлювати; втискати. Дерево, притираючись до колії, вчавлювало пальці старої в зачерствілий сніг (Стельмах, Хліб.., 1959, 36); Могутній танк "ІС" наїхав на смугастий прикордонний стовп гітлерівського райху і, легко вчавивши його в руду, порепану німецьку землю, пішов далі (Рибак, Час.., 1960, 7).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вчавлюю | вчавлюємо |
2 особа | вчавлюєш | вчавлюєте |
3 особа | вчавлює | вчавлюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вчавлюватиму | вчавлюватимемо |
2 особа | вчавлюватимеш | вчавлюватимете |
3 особа | вчавлюватиме | вчавлюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вчавлював | вчавлювали |
Жіночий рід | вчавлювала | |
Середній рід | вчавлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вчавлюймо | |
2 особа | вчавлюй | вчавлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вчавлюючи | |
Минулий час | вчавлювавши |