вівчарський
ВІВЧАРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до вівчар 1. Лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха (Фр., III, 1950, 8); Ніде ані людини, Лиш чути - здалека вівчарська пісня лине (Рильський, Поеми, 1957, 28).
2. Стос. до вівчарства. Вівчарський завод при мануфактурі налічував у 80-х роках [XVIII ст. в Росії] 17 тис. овець (Іст. УРСР, І, 1953, 346).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вівчарський | вівчарська | вівчарське | вівчарські |
Родовий | вівчарського | вівчарської | вівчарського | вівчарських |
Давальний | вівчарському | вівчарській | вівчарському | вівчарським |
Знахідний | вівчарський, вівчарського | вівчарську | вівчарське | вівчарські, вівчарських |
Орудний | вівчарським | вівчарською | вівчарським | вівчарськими |
Місцевий | на/у вівчарському, вівчарськім | на/у вівчарській | на/у вівчарському, вівчарськім | на/у вівчарських |