від'їзд
ВІД'ЇЗД, у, ч. Дія за знач. від'їздити 1. Ватя.. просила його одвідати її перед од'їздом до Києва (Н.-Лев., IV, 1956, 125); Юзі так-таки ніколи й не сказали причини від'їзду Зоні (Л. Укр., III, 1952, 661); Єдине, чим міг заспокоїти свою.. дружину.. Євген Вікторович, це пообіцяти від'їзд на роботу до Ташкента (Ле, Міжгір'я, 1953, 320).
Бути у від'їзді - поїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім. І став Петро збиратись у дорогу.. -Ну, все ж одно, Петре, дарма. Сказала ж я тобі, що Людмила у від'їзді (Головко, І, 1957, 460).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | від'їзд | від'їзди |
Родовий | від'їзду | від'їздів |
Давальний | від'їздові, від'їзду | від'їздам |
Знахідний | від'їзд | від'їзди |
Орудний | від'їздом | від'їздами |
Місцевий | на/у від'їзді | на/у від'їздах |
Кличний | від'їзде | від'їзди |