відбомбитися
ВІДБОМБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. відбомбляться; док. розм. Закінчити, провести бомбардування. Радянські літаки відбомбилися (Сміл., Сашко, 1957, 188); [Ральф:] Настрій, Таню, такий, ніби я по власних своїх військах відбомбився (Собко, П'єси, 1958, 98).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбомблюся | відбомбимося |
2 особа | відбомбишся | відбомбитеся |
3 особа | відбомбиться | відбомбляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відбомбився | відбомбилися |
Жіночий рід | відбомбилася | |
Середній рід | відбомбилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відбомбімося | |
2 особа | відбомбися | відбомбіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відбомбившись |