відволікатися
ВІДВОЛІКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко. Залишати поза увагою кого-, що-небудь. Коли хтось з нас [військовополонених] підставляв під удар себе, щоб прикрити Дмитра, його били.. Але, ударивши чи побивши, знову поверталися до Дмитра, не відволікаючись і не забуваючи (Коз., Гарячі руки, 1960, 75).
2. Пас. до відволікати 1, 3.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відволікаюся | відволікаємося |
2 особа | відволікаєшся | відволікаєтеся |
3 особа | відволікається | відволікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відволікатимуся | відволікатимемося |
2 особа | відволікатимешся | відволікатиметеся |
3 особа | відволікатиметься | відволікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відволікався | відволікалися |
Жіночий рід | відволікалася | |
Середній рід | відволікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відволікаймося | |
2 особа | відволікайся | відволікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відволікаючись | |
Минулий час | відволікавшись |