відвірчувати
ВІДВІРЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех., рідко. Те саме, що відкручувати 1; відгвинчувати. Відвірчувати гайку.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвірчую | відвірчуємо |
2 особа | відвірчуєш | відвірчуєте |
3 особа | відвірчує | відвірчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвірчуватиму | відвірчуватимемо |
2 особа | відвірчуватимеш | відвірчуватимете |
3 особа | відвірчуватиме | відвірчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відвірчував | відвірчували |
Жіночий рід | відвірчувала | |
Середній рід | відвірчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвірчуймо | |
2 особа | відвірчуй | відвірчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відвірчуючи | |
Минулий час | відвірчувавши |