відкатник
ВІДКАТНИК, а, ч. Робітник, що займається відкочуванням (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відкатник | відкатники |
Родовий | відкатника | відкатників |
Давальний | відкатникові, відкатнику | відкатникам |
Знахідний | відкатника | відкатників |
Орудний | відкатником | відкатниками |
Місцевий | на/у відкатнику, відкатникові | на/у відкатниках |
Кличний | відкатнику | відкатники |