відлунюватися
ВІДЛУНЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛУНИТИСЯ, иться, док. Віддаватися луною. Коли командири проминули вежу, де під склепінням гучно відлунювались кроки, з лівого боку відкрився краєвид на Замоскворіччя (Скл., Легенд, начдив, 1957, 34); Верескливий і тонкий його голос покотився на леваду, відлупився на ставу, обізвався в очеретах (Кучер, Прощай.., 1936, 99).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлунююся | відлунюємося |
2 особа | відлунюєшся | відлунюєтеся |
3 особа | відлунюється | відлунюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлунюватимуся | відлунюватимемося |
2 особа | відлунюватимешся | відлунюватиметеся |
3 особа | відлунюватиметься | відлунюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відлунювався | відлунювалися |
Жіночий рід | відлунювалася | |
Середній рід | відлунювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відлунюймося | |
2 особа | відлунюйся | відлунюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відлунюючись | |
Минулий час | відлунювавшись |