відлучання
ВІДЛУЧАННЯ, я, с. Дія за знач. відлучати й відлучатися 1, 2.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відлучання | відлучання |
Родовий | відлучання | відлучань |
Давальний | відлучанню | відлучанням |
Знахідний | відлучання | відлучання |
Орудний | відлучанням | відлучаннями |
Місцевий | на/у відлучанні | на/у відлучаннях |
Кличний | відлучання | відлучання |