відмагатися
ВІДМАГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДМОГТИСЯ, ожуся, ожешся; мин. ч. відмігся, моглася, лося; док. 1. Відмовлятися від якоїсь дії, думки; не погоджуватися з чим-небудь. А проте все-таки не одмагаюся, що літературне діло - наше перше діло (Мирний, V, 1955, 358); Зоня довго відмагалася, потім згодилася так говорити (Л. Укр., III, 1952, 656); - Стала я відмагатися, а він і слухати не хоче, вже тягне з зятем лантухи десь із-за хліва (Гончар, Таврія.., 1957, 439); Як прийшов час іти до Грицька на читання, почулася, що не може йти.. Одмоглася тим, що болить голова, і лишилася вдома (Гр., II, 1963, 399); - Петро Іванович казав, що його зараз одвезуть [у лікарню].., - спробував одмогтися лікар (Л. Янов., І, 1959, 110); // Чинити опір комусь. Леонід все міцніше притискав до себе дівчину, і вона, не одмагаючись, тепло линула до його плеча (Гончар, Земля.., 1947, 70).
2. Позбуватися кого-, чого-небудь. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Барв., Опов.., 1902, 335).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмагаюся | відмагаємося |
2 особа | відмагаєшся | відмагаєтеся |
3 особа | відмагається | відмагаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмагатимуся | відмагатимемося |
2 особа | відмагатимешся | відмагатиметеся |
3 особа | відмагатиметься | відмагатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмагався | відмагалися |
Жіночий рід | відмагалася | |
Середній рід | відмагалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмагаймося | |
2 особа | відмагайся | відмагайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмагаючись | |
Минулий час | відмагавшись |