відмахуватися
ВІДМАХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Махаючи чим-небудь, відганяти від себе кого-, що-небудь, захищатися перед кимсь або чимсь. Кирило Іванович насилу оббився від собак. Коли він мотався і одмахувався на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Мирний, І, 1954, 162); Хлопець вертівся дзигою на місці, одмахуючись руками од нагая, як од оси (Вас., II, 1959, 55); Він ліниво відмахувався від них [мух] (Томч., Готель.., 1960, 134).
2. перен., розм. Відмовлятися, ухилятися від чогось, заперечувати щось у відповідь на чиїсь запитання. Спочатку Ліда відмахувалась, але згодом бачили якось Мечика й Ліду вдвох у кіно (Донч., V, 1957, 468).
@ Відмахуватися [обома] руками (руками й ногами) - рішуче відмовлятися від чогось, заперечувати щось. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (Н.-Лев., I, 1956, 395).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмахуюся | відмахуємося |
2 особа | відмахуєшся | відмахуєтеся |
3 особа | відмахується | відмахуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмахуватимуся | відмахуватимемося |
2 особа | відмахуватимешся | відмахуватиметеся |
3 особа | відмахуватиметься | відмахуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмахувався | відмахувалися |
Жіночий рід | відмахувалася | |
Середній рід | відмахувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмахуймося | |
2 особа | відмахуйся | відмахуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмахуючись | |
Минулий час | відмахувавшись |