відмирати
ВІДМИРАТИ, ає, недок., ВІДМЕРТИ, відімре, док. 1. Ставати неживим, мертвим; гинути, сохнути (про рослини, частини живого організму). Збирати картоплю треба тоді, коли картоплиння починає відмирати (Колг. Укр., 1, 1954, 28); Скоро воно [латаття] осяде на дно, відімре (Тют., Вир, 1964, 377).
2. перен. Втрачати здатність до існування; зникати. [Юрій:] Адже слова - вони як живі істоти: ростуть, розвиваються, квітнуть, відмирають (Лев., Марія, 1953, 7); Здавалося, в нього [Дмитра] відмер, зник і забувся навіть натяк на природний інстинкт самоохорони (Коз., Гарячі руки, 1960, 77).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмираю | відмираємо |
2 особа | відмираєш | відмираєте |
3 особа | відмирає | відмирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмиратиму | відмиратимемо |
2 особа | відмиратимеш | відмиратимете |
3 особа | відмиратиме | відмиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відмирав | відмирали |
Жіночий рід | відмирала | |
Середній рід | відмирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відмираймо | |
2 особа | відмирай | відмирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відмираючи | |
Минулий час | відмиравши |