відпрохувати
ВІДПРОХУВАТИ і ВІДПРОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПРОХАТИ, аю, аєш і ВІДПРОСИТИ, ошу, осиш, док., перех., заст. Просьбами домагатися для когось дозволу відлучитися куди-небудь. Їй пригадався і той день, коли Йосипа одпрохали додому погуляти (Мирний, IV, 1955, 93); - Підемо у Київ, побачимо сина, а може й додому одпросимо (Н.-Лев., І, 1956, 102).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрохую | відпрохуємо |
2 особа | відпрохуєш | відпрохуєте |
3 особа | відпрохує | відпрохують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрохуватиму | відпрохуватимемо |
2 особа | відпрохуватимеш | відпрохуватимете |
3 особа | відпрохуватиме | відпрохуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відпрохував | відпрохували |
Жіночий рід | відпрохувала | |
Середній рід | відпрохувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відпрохуймо | |
2 особа | відпрохуй | відпрохуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відпрохуючи | |
Минулий час | відпрохувавши |