відпустковий
ВІДПУСТКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до відпустка. Ближче до дверей [камери] сидять люди [в'язні], схожі на мандрівників,.. чогось ждуть, ждуть, видно, давно й безнадійно, як ждуть транзитні пасажири посадки в гарячий відпустковий час (Збан., Єдина, 1959, 117).
2. у знач. ім. відпусткові, вих, мн. Гроші, які отримують за відпустку. За годину я буду у вас. Щоб на той час був готовий наказ про місячну відпустку лікареві Постоловському, зарплата за останній місяць і відпусткові (А.-Дав., За ширмою, 1963, 243).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відпустковий | відпусткова | відпусткове | відпусткові |
Родовий | відпусткового | відпусткової | відпусткового | відпусткових |
Давальний | відпустковому | відпустковій | відпустковому | відпустковим |
Знахідний | відпустковий, відпусткового | відпусткову | відпусткове | відпусткові, відпусткових |
Орудний | відпустковим | відпустковою | відпустковим | відпустковими |
Місцевий | на/у відпустковому, відпустковім | на/у відпустковій | на/у відпустковому, відпустковім | на/у відпусткових |