відсипати
ВІДСИПАТИ див. відсипати.
ВІДСИПАТИ, аю, аєш, недок., ВІДСИПАТИ, плю, плеш; мн. відсиплють; док., перех. 1. Надбираючи, сипати частину чогось у посудину, мішок і т. ін. (про сипкі та дрібні тіла). Черниця.. пшона одміряє у глечик, одсипає муки в миску (Вовчок, І, 1955, 253); Павло знімає зі спини чувал, несе до засіки, половину відсипає (Тют., Вир, 1964, 368); - Ось я зараз.. одсиплю в припіл оброку коням (Н.-Лев., І, 1956, 582); Я щедро відсипав їй горіхів (Чаб., Катюша, 1960, 47).
2. Надбирати частину рідкої страви в іншу посудину. Відсипала борщу в глечик (Сл. Гр.); // розм. Відливати рідину куди-небудь. Я, не вагаючись, мерщій одсипав у невеличкі пляшечки і м'ятних, і гофманських капель (Мирний, IV, 1955, 380).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсиплю | відсиплемо |
2 особа | відсиплеш | відсиплете |
3 особа | відсипле | відсиплуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсипав | відсипали |
Жіночий рід | відсипала | |
Середній рід | відсипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсиплімо | |
2 особа | відсипли | відсипліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відсипавши |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсипаю | відсипаємо |
2 особа | відсипаєш | відсипаєте |
3 особа | відсипає | відсипають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсипатиму | відсипатимемо |
2 особа | відсипатимеш | відсипатимете |
3 особа | відсипатиме | відсипатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсипав | відсипали |
Жіночий рід | відсипала | |
Середній рід | відсипало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсипаймо | |
2 особа | відсипай | відсипайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відсипаючи | |
Минулий час | відсипавши |