відточеність
ВІДТОЧЕНІСТЬ, ності, ж. Якість за знач. відточений 2. Я пам'ятаю.. виняткову відточеність.. вимови.. баритона Паділли (Моє життя в мист., 1955, 25); Відточеність форм, лаконізм і чіткість малюнка - ось риси, притаманні творчості художника [Л. Братченка] (Мист., 3, 1962, 18).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відточеність | відточеності |
Родовий | відточеності, відточености | відточеностей |
Давальний | відточеності | відточеностям |
Знахідний | відточеність | відточеності |
Орудний | відточеністю | відточеностями |
Місцевий | на/у відточеності | на/у відточеностях |
Кличний | відточеносте | відточеності |