відтіснений
ВІДТІСНЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відтіснити. "Останні" [у М. Горького] - це.. остаточно загниваюче російське дворянство, відтіснене на задвірки життя зажерливою російською буржуазією (З глибин душі, 1959, 59).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відтіснений | відтіснена | відтіснене | відтіснені |
Родовий | відтісненого | відтісненої | відтісненого | відтіснених |
Давальний | відтісненому | відтісненій | відтісненому | відтісненим |
Знахідний | відтіснений, відтісненого | відтіснену | відтіснене | відтіснені, відтіснених |
Орудний | відтісненим | відтісненою | відтісненим | відтісненими |
Місцевий | на/у відтісненому, відтісненім | на/у відтісненій | на/у відтісненому, відтісненім | на/у відтіснених |