віршовий
ВІРШОВИЙ, а, е. 1. Стос. до вірша. Се й були взірці, після котрих компоновано драми на релігійні сюжети, від котрих запозичувано головно віршову форму (Фр., XVI, 1955, 215); Він [П. Грабовський] вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Укр. літ., 9, 1957, 177).
2. Написаний віршем. В літературній творчості періоду громадянської війни панівне місце займають віршові жанри (Іст. укр. літ., II, 1956, 50); Бажанова "Клятва" по заслузі стала одним із "заглавних" творів нашої воєнної поезії, - це прекрасний взірець карбованої віршової публіцистики (Вітч., 10, 1964, 155); Віршовий твір.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віршовий | віршова | віршове | віршові |
Родовий | віршового | віршової | віршового | віршових |
Давальний | віршовому | віршовій | віршовому | віршовим |
Знахідний | віршовий, віршового | віршову | віршове | віршові, віршових |
Орудний | віршовим | віршовою | віршовим | віршовими |
Місцевий | на/у віршовому, віршовім | на/у віршовій | на/у віршовому, віршовім | на/у віршових |