віршувальний
ВІРШУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до віршування. Щодо визначення віршувальної техніки Тараса Григоровича як "слабої", то пояснюється воно або зловмисністю його авторів, або поганим їх смаком (Рильський, III, 1956, 228); Віршувальний зачин.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віршувальний | віршувальна | віршувальне | віршувальні |
Родовий | віршувального | віршувальної | віршувального | віршувальних |
Давальний | віршувальному | віршувальній | віршувальному | віршувальним |
Знахідний | віршувальний, віршувального | віршувальну | віршувальне | віршувальні, віршувальних |
Орудний | віршувальним | віршувальною | віршувальним | віршувальними |
Місцевий | на/у віршувальному, віршувальнім | на/у віршувальній | на/у віршувальному, віршувальнім | на/у віршувальних |