віскряк
ВІСКРЯК, а, ч. , діал. 1. вульг. Шмаркля. Витерти віскряки під носом.
2. лайл. Шмаркач. [Xрапко:] Молодець... Віскряк, а не молодець! (Мирний, V, 1955, 40); [Гордій:] Я піду втоплюсь!.. (Почина ревти).. [Полікарп Іванович:] Ах ти віскряк!.. Да як у тебе язик повернувся таке вимовити (Кроп., IV, 1959, 332).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віскряк | віскряки |
Родовий | віскряка | віскряків |
Давальний | віскрякові, віскряку | віскрякам |
Знахідний | віскряка | віскряків |
Орудний | віскряком | віскряками |
Місцевий | на/у віскряку | на/у віскряках |
Кличний | віскряче | віскряки |