віспований
ВІСПОВАНИЙ, а, е. Те саме, що віспуватий. - Спробувати б ушкрябнути його писану пику, - озвався Січовик з віспованим обличчям (Ле, Україна, 1940, 49).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | віспований | віспована | вісповане | вісповані |
Родовий | віспованого | віспованої | віспованого | віспованих |
Давальний | віспованому | віспованій | віспованому | віспованим |
Знахідний | віспований, віспованого | вісповану | вісповане | вісповані, віспованих |
Орудний | віспованим | віспованою | віспованим | віспованими |
Місцевий | на/у віспованому, віспованім | на/у віспованій | на/у віспованому, віспованім | на/у віспованих |