вісцин
ВІСЦИН, -у, ч. Клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми у деяких рослин; володіє здатністю витягуватися в тонкі міцні нитки; часто містить каучукоподібні речовини; утворюється в ягодах і корі омели, а також у пиляках деяких покритонасінних, у яких пилинки склеюються у грудочки, що прикріплюються за допомогою особливих липких подушечок до тіла комах-запильників.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вісцин | вісцини |
Родовий | вісцину | вісцинів |
Давальний | вісцинові, вісцину | вісцинам |
Знахідний | вісцин | вісцини |
Орудний | вісцином | вісцинами |
Місцевий | на/у вісцині | на/у вісцинах |
Кличний | вісцине | вісцини |