габілітуватися
ГАБІЛІТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., зах. Складати іспит на право викладати в університеті. На великий гнів деяких моїх близьких братів-русинів, наважився скласти з відзнакою докторат з славістики у Відні та габілітуватися на викладання української літератури у Львівському університеті (Фр., I, 1955, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | габілітуюся | габілітуємося |
2 особа | габілітуєшся | габілітуєтеся |
3 особа | габілітується | габілітуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | габілітуватимуся | габілітуватимемося |
2 особа | габілітуватимешся | габілітуватиметеся |
3 особа | габілітуватиметься | габілітуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | габілітувався | габілітувалися |
Жіночий рід | габілітувалася | |
Середній рід | габілітувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | габілітуймося | |
2 особа | габілітуйся | габілітуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | габілітуючись | |
Минулий час | габілітувавшись |