галочка
ГАЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до галка 1. Ой літає чорна галочка по полю, А черкає крилечками по йому (Нар. лірика, 1956, 364); Летять галочки у три рядочки, А зозуля попереду (Н.-Лев., II, 1956, 422).
2. Пестливе звертання до жінки. - Мотрусю! - підкравшись до неї, тихо обізвав Василь. - Чого се ти, моя галочко? (Мирний, IV, 1955, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | галочка | галочки |
Родовий | галочки | галочок |
Давальний | галочці | галочкам |
Знахідний | галочку | галочки, галочок |
Орудний | галочкою | галочками |
Місцевий | на/у галочці | на/у галочках |
Кличний | галочко | галочки |