гальорка
ГАЛЬОРКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що галерея 2. - Ви сиділи в партері, а я, певно, сидів на гальорці, через те вам було не видно мене, - сказав Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 134); В старому, дореволюційкому провінціальному театрі на гальорці тісно сиділи бородаті студенти і переодягнуті гімназисти (Смолич, III, 1959, 130).
2. перен. Глядачі, які заповнюють це приміщення. Ззаду хвилястими скелями темніє гальорка - мовчить, як діброва (Вас., І, 1959, 314); Їй здалося, що люди в дальніх рядах підвелися, а гальорка нависла грудьми над залом (Сміл., Сад, 1952, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гальорка | гальорки |
Родовий | гальорки | гальорок |
Давальний | гальорці | гальоркам |
Знахідний | гальорку | гальорки |
Орудний | гальоркою | гальорками |
Місцевий | на/у гальорці | на/у гальорках |
Кличний | гальорко | гальорки |