гамма-промені
ГАММА-ПРОМЕНІ, -ів, мн. Електромагнітні хвилі, довжина яких менша за довжину хвиль рентгенівського проміння (менша від 10-10 м); гамма-промені спричиняють іонізацію атомів речовини, мають велику проникність, не заломлюються, породжують електрон-позитронні пари; виникає при радіоактивних перетвореннях ядер багатьох ізотопів водночас з альфа- або бета-частинками, при гальмуванні заряджених частинок великої енергії, анігіляції частинок з античастинками.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гамма-промені | |
Родовий | гамма-променів | |
Давальний | гамма-променям | |
Знахідний | гамма-промені | |
Орудний | гамма-променями | |
Місцевий | на/у гамма-променях | |
Кличний | гамма-промені |