гвардійський
ГВАРДІЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гвардія 1 і гвардієць 1. Проходячи сусідню хату, я побачила молодого офіцера в гвардійській формі (Л. Укр. , III, 1952, 620); Генерал мовчки розстебнув гімнастьорку, зняв з своїх грудей гвардійський значок і віддав Калюжному (Ле, Опов. та нариси, 1950, 271); // Такий, як у гвардійця. - Мирослава Наумівно, дай мені слово, - звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (Головко, II, 1957, 463).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гвардійський | гвардійська | гвардійське | гвардійські |
Родовий | гвардійського | гвардійської | гвардійського | гвардійських |
Давальний | гвардійському | гвардійській | гвардійському | гвардійським |
Знахідний | гвардійський, гвардійського | гвардійську | гвардійське | гвардійські, гвардійських |
Орудний | гвардійським | гвардійською | гвардійським | гвардійськими |
Місцевий | на/у гвардійському, гвардійськім | на/у гвардійській | на/у гвардійському, гвардійськім | на/у гвардійських |