гепання
ГЕПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гепати і звуки, утворювані цією дією. Вівчарські окрики лунають по темній штольні, перемішуючися з глухим гепанням дзюбака (Фр., IV, 1950, 25); Біля воріт верескливо засюрчав старшинський сюрчок, і за ним долетіло сильне гепання по воротях ломакою (Епік, Тв., 1958, 435).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гепання | гепання |
Родовий | гепання | гепань |
Давальний | гепанню | гепанням |
Знахідний | гепання | гепання |
Орудний | гепанням | гепаннями |
Місцевий | на/у гепанні | на/у гепаннях |
Кличний | гепання | гепання |