гладенький
ГЛАДЕНЬКИЙ1, а, е. 1. Зменш.-пестл. до гладкий. Стіни гладенькі, білі, у кутку стіл,..в другому кутку ліжко (Мирний, IV, 1955, 125); Перо рівно бігло по гладенькому папері (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 326).
2. перен. Чіткий і правильний (про мову, викладені на письмі думки і т. ін.). Макар Іванович гладенькими фразами (звичайно, російськими) виливає на папері жаль, що несподівана слабість змушує його зректися великого обов'язку (Коцюб., І, 1955, 169); Попробуйте переконати його [поета], що переказ більш-менш гладенькими римованими рядками газетної статті - ніяка не поезія! (Рильський, III, 1956, 414).
ГЛАДЕНЬКИЙ2, а, е. Зменш. до гладкий. Гладенька, низенька, вона [мама] і по плече не сягала синові (Дім., І будуть люди, 1964, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гладенький | гладенька | гладеньке | гладенькі |
Родовий | гладенького | гладенької | гладенького | гладеньких |
Давальний | гладенькому | гладенькій | гладенькому | гладеньким |
Знахідний | гладенький, гладенького | гладеньку | гладеньке | гладенькі, гладеньких |
Орудний | гладеньким | гладенькою | гладеньким | гладенькими |
Місцевий | на/у гладенькому, гладенькім | на/у гладенькій | на/у гладенькому, гладенькім | на/у гладеньких |