гласи
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гласи | |
Родовий | гласів | |
Давальний | гласам | |
Знахідний | гласи | |
Орудний | гласами | |
Місцевий | на/у гласах | |
Кличний | гласи |
глас
ГЛАС, у, ч., заст. 1. Голос (у 1 знач.). Аж ось учувсь йому знайомий глас. Він долинув крізь полум'я бурхливе... (Стар., Вибр., 1959, 20); Глас Мелхиседека задзвенів такою міддю, що пан обозний аж навіть підвівся і слухав стоячи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 142).
@ Глас вопіющого в пустині, книжн. - про думки, поклики, що залишаються без відгуку, відповіді. Але цей же таки рапорт достатньою мірою пояснює, чому в герці з Гріпичем ці, здавалося б, дуже логічні Нечіпайові думки залишились гласом вопіющого в пустині (Мик., 11, 1957, 530).
2. мн. гласи, ів, церк. Назва ладу в церковній музиці, а також назва мотивів, що складають систему церковного співу. - Я таки був при службі, - співав гласів, і піп мені не платив (Вовчок, VI, 1956, 251); В одній хвилі і коломийки задробить, і думки затягне, і весільної, і.. гласів церковних (Фр., 1, 1955, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глас | гласи |
Родовий | гласу | гласів |
Давальний | гласові, гласу | гласам |
Знахідний | глас | гласи |
Орудний | гласом | гласами |
Місцевий | на/у гласі | на/у гласах |
Кличний | гласе | гласи |