глосематика
ГЛОСЕМАТИКА, -и, ж. Відгалуження структуралізму; лінгвістична теорія, що орієнтується на схематизований опис мовної структури і абстрагується від конкретно-звукового і конкретно-семантичного аспектів мови; прибічники глосематики розширили поняттєвий апарат мовознавства, запропонували цінні методологічні принципи; науковці вважають, що глосематика може бути корисною для створення формальних універсальних мов (мов-посередників) для машинного перекладу і для створення типологічної класифікації мов.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глосематика | глосематики |
Родовий | глосематики | глосематик |
Давальний | глосематиці | глосематикам |
Знахідний | глосематику | глосематики |
Орудний | глосематикою | глосематиками |
Місцевий | на/у глосематиці | на/у глосематиках |
Кличний | глосематико | глосематики |