глінт
ГЛІНТ, -а, ч. Обрив плато, який простягається вздовж південного берега Фінської затоки Балтійського моря і далі до Ладозького озера; складений кембрійськими глинами і піщаниками, перекритими вапняками ордовика.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глінт | глінти |
Родовий | глінту | глінтів |
Давальний | глінтові, глінту | глінтам |
Знахідний | глінт | глінти |
Орудний | глінтом | глінтами |
Місцевий | на/у глінті | на/у глінтах |
Кличний | глінте | глінти |