гогіт
ГОГІТ, готу, ч . Те саме, що гоготання і гоготіння. Металічний лязк потонув у .. гоготі моторів, у витті пропелерів (Ле, Клен. лист, 1960, 57); Яскраво палали підпалені ожереди соломи по дворах, і до гуркоту бою, до дитячого вереску, іржання коней, стогону і зойків влилися тріск і гогіт вогню (Тулуб, Людолови, II, 1957, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гогіт | гоготи |
Родовий | гоготу | гоготів |
Давальний | гоготові, гоготу | гоготам |
Знахідний | гогіт | гоготи |
Орудний | гоготом | гоготами |
Місцевий | на/у гоготі | на/у гоготах |
Кличний | гоготе | гоготи |