годунець
ГОДУНЕЦЬ, -нця, ч., фольк. Див. годун
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | годунець | годунці |
Родовий | годунця | годунців |
Давальний | годунцеві, годунцю | годунцям |
Знахідний | годунця | годунців |
Орудний | годунцем | годунцями |
Місцевий | на/у годунці, годунцеві | на/у годунцях |
Кличний | годунцю | годунці |