гойдання
ГОЙДАННЯ, я, с. Дія за знач. гойдати і гойдатися. Христя, замилувавшись, почала його гойдати, то підійме високо угору, то спускає трохи не додолу. Хлопчик регоче, аж ніженятами сова - таке йому любе те гойдання (Мирний, III, 1954, 349); Сидячи на якомусь барилі [у човні], старий січовик почував себе як риба в воді. Всі ці гойдання, вітер, хвилі ніби не обходили його (Добр., Очак. розмир, 1965, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гойдання | гойдання |
Родовий | гойдання | гойдань |
Давальний | гойданню | гойданням |
Знахідний | гойдання | гойдання |
Орудний | гойданням | гойданнями |
Місцевий | на/у гойданні | на/у гойданнях |
Кличний | гойдання | гойдання |