голоснішати
ГОЛОСНІШАТИ, ає, недок. Ставати голоснішим, гучнішим. Чутно гомін, котрий все голоснішає і виголошується в лемент (Кроп., IV, 1959, 305); Гуркіт моторів на шосе все голоснішає (Кучер, Чорноморці, 1956, 311).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | голоснішаю | голоснішаємо |
2 особа | голоснішаєш | голоснішаєте |
3 особа | голоснішає | голоснішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | голоснішатиму | голоснішатимемо |
2 особа | голоснішатимеш | голоснішатимете |
3 особа | голоснішатиме | голоснішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | голоснішав | голоснішали |
Жіночий рід | голоснішала | |
Середній рід | голоснішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | голоснішаймо | |
2 особа | голоснішай | голоснішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | голоснішаючи | |
Минулий час | голоснішавши |