голочка
ГОЛОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до голка. Держить [Оксана] у руках або рукав від сорочки, а голочка застромлена спочива... (Кв.-Осн.,ІІ,1956,443); В піджачок З голочок Одягнувся їжачок (Стельмах, Колосок.., 1959, 50); * Образно. Крізь основне, крізь безсумнівне вдоволення проколюється з глибини його нутра якась голочка іронії (Тудор, Вибр., 1949, 28); * У порівн. Зуби - білі, тонкі та довгі, мов голочки (Мирний, 1, 1954, 353).
@ [Як] з голочки - те саме, що [Як] з голки (див. голка). На йому сорочка - як сніг; каптанок - як з голочки (Мирний, І, 1954, 339); Він рум'яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (Кундзич, Дієзи.., 1956, 7); - У нас.. нова школа добудовується. То ж хочемо, щоб усе було, як з голочки (Іваничук, Не рубайте.., 1961, 75).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | голочка | голочки |
Родовий | голочки | голочок |
Давальний | голочці | голочкам |
Знахідний | голочку | голочки |
Орудний | голочкою | голочками |
Місцевий | на/у голочці | на/у голочках |
Кличний | голочко | голочки |