голублення
ГОЛУБЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. голубити і голубитися. За голубленням та за милуванням незчулися, як і ніч минулася (Кв.-Осн., II, 1956, 76); Материне голублення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | голублення | голублення |
Родовий | голублення | голублень |
Давальний | голубленню | голубленням |
Знахідний | голублення | голублення |
Орудний | голубленням | голубленнями |
Місцевий | на/у голубленні | на/у голубленнях |
Кличний | голублення | голублення |