гомінданівець
ГОМІНДАНІВЕЦЬ, вця, ч. Член або прихильник гоміндану.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гомінданівець | гомінданівці |
Родовий | гомінданівця | гомінданівців |
Давальний | гомінданівцеві, гомінданівцю | гомінданівцям |
Знахідний | гомінданівця | гомінданівців |
Орудний | гомінданівцем | гомінданівцями |
Місцевий | на/у гомінданівці, гомінданівцеві | на/у гомінданівцях |
Кличний | гомінданівцю | гомінданівці |