гопак
ГОПАК, а, ч. Український народний швидкий танець, одиночний, парний або груповий. Земля двигтіла під його ногами. Краще від нього гопака ніхто не танцював у Заудайці (Десняк, 1, 1955, 406); // Музика до цього танцю. Музики вдарили гопака, він пішов у танець (Кучер, Трудна любов, 1960, 161).
@ Гопака оддирати (садити і т. ін.) - танцювати гопака із запалом. Кобзар вшкварив, а козаки - Аж Хортиця гнеться - Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Шевч., І, 1951, 78); Микола не втерпів і почав проти Задерихвоста садити гопака (Н.-Лев., II, 1956, 232).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гопак | гопаки |
Родовий | гопака | гопаків |
Давальний | гопакові, гопаку | гопакам |
Знахідний | гопак | гопаки |
Орудний | гопаком | гопаками |
Місцевий | на/у гопаку | на/у гопаках |
Кличний | гопаку | гопаки |