горбиль
ГОРБИЛЬ1, -ю, ч. 1. Пиломатеріал, що отримується шляхом зрізу зовнішньої частини колоди. 2. Необроблена крайня дошка, яка зберегла випуклу форму одного боку у вигляді горба і переважно використовується для допоміжних споруд, чорних підлог тощо. 3. За часів Середньовіччя – дерев'яна або кам'яна профільована рама вікна для укріплення скла.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горбиль | горбилі |
Родовий | горбилю | горбилів |
Давальний | горбилеві, горбилю | горбилям |
Знахідний | горбиль | горбилі |
Орудний | горбилем | горбилями |
Місцевий | на/у горбилі | на/у горбилях |
Кличний | горбилю | горбилі |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горбиль | горбилі |
Родовий | горбиля | горбилів |
Давальний | горбилеві, горбилю | горбилям |
Знахідний | горбиль | горбилі |
Орудний | горбилем | горбилями |
Місцевий | на/у горбилі | на/у горбилях |
Кличний | горбилю | горбилі |