горе
ГОРЕ, я, с. 1. Душевні переживання, печаль, смуток; протилежне радість. От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла... (Кв.-Осн., II, 1956, 433); В безмовному горі вийняла [Галя] з-під свитини сховану на грудях червону тканину - на прапор (Мик., І, 1957, 323).
@ Топити горе - тамувати, приглушувати важкі почуття, думки. Пива він не любив і топив своє горе в абстрактних розмовах про беззахисність людського кохання (Перв., Материн.. хліб, 1960, 119); Убитий горем - пригнічений, охоплений великим смутком, печаллю. Глянув сюди, на рахівника, вагаючись. Далі ступив до нього, до столу. Аж шапкою піт витер з обличчя. І зразу ж убитий горем, - ну, що його робити? Хоч би, сказати, винуватий був! (Головко, І, 1957, 323).
2. Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; протилежне щастя. - Коли б часом не сталося тобі якого горя (Н.-Лев., III, 1956, 276); Юнак розкривсь як квітка і почав розповідати - про своє велике горе, про гірку несправедливість (Тич., II, 1957, 19); * Образно. За синім морем ходить горе, І я із ним виходжу в бій! (Мал., За.. морем, 1950, 40); * У порівн. І чорна, мов те горе, була її коса (Л. Укр., І, 1951, 410); // у знач. присудк. сл. Погано, біда кому-, чому-небудь; з кимось, чимось. А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії (Шевч., II, 1953, 230); Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (Рильський, 1,1956, 336); - Чисте горе мені з баришнею.. Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй! (Л. Укр., III, 1952, 603); - Горе нам з тими заробітками, - сказала зітхнувши Паляничиха і пішла е хату спати (Н.-Лев., II, 1956, 37); // у знач. виг. Уживається при вираженні душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін. [Міріам (падає навколішки): ] О, горе!Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Л. Укр., II, 1951, 112); Похита [мати] тихо головою: Ой горе, горе! І знов упаде на заломлені руки (Головко, II, 1957, 168).
@ Випити (ковтнути) горя - перенести багато труднощів, лиха, біди. Випив горя [Київ] доволі, не скорився хижаку: щоб звільнитись із неволі, став на боротьбу важку (Тич., Комунізму далі.., 1961, 48); Горе (біда і т. ін. ) гне кого див. гнути; 3 горем пополам - з великими труднощами; ледве. В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 21); І горя мало кому - про відсутність турботи з приводу чого-небудь, про байдужість, неувагу до чогось. [Мар'яна:] От і тепер - усяка б дівка побоялась прийти сюди ніччю одна, а мені і горя мало (Вас.. III, 1960, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горе | |
Родовий | горя | |
Давальний | горю | |
Знахідний | горе | |
Орудний | горем | |
Місцевий | на/у горі | |
Кличний | горе |
горати
ГОРАТИ, -орю, -ореш, діал. Орати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горатиму | горатимемо |
2 особа | горатимеш | горатимете |
3 особа | горатиме | горатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | горав | горали |
Жіночий рід | горала | |
Середній рід | горало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | горімо | |
2 особа | гори | горіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | горавши |