горщок
ГОРЩОК, горшка, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (Н.-Лев., III, 1956, 8); Шофер Михайло, від'їздячи, газонув півторатонкою й трохи не заїхав у купу горшків і глечиків (Ю. Янов., І, 1958, 584); // Глиняний посуд з діркою у дні для вирощування квітів та інших рослин. Вони [цитрусові] росли у великих горшках, укопаних у землю (Донч., VI, 1957, 140).
@ Заглядати (зазирати і т. ін .) у горшки чиї - виявляти підвищену цікавість до чужих справ, втручатися в них. - Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (Н.-Лев., II, 1956, 338); Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Л. Янов., І, 1959, 309); - Я ж чужа в цьому селі.. Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки... (Кучер, Трудна любов, 1960, 335).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горщок | горшки |
Родовий | горшка | горшків |
Давальний | горшкові, горшку | горшкам |
Знахідний | горщок | горшки |
Орудний | горшком | горшками |
Місцевий | на/у горшку | на/у горшках |
Кличний | горшку | горшки |