готика
ГОТИКА1, и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі і характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами, склом і витонченим різьбленням з каменю. Минув, як сон, блаженний час і готики й барокко. Іде чугунний [чавунний] ренесанс, байдуже мружить око (Тич., І, 1957, 69); // Оздоблення, виконані у цьому стилі. Вузенькі провулки, де не розминутися двом автомашинам, похмура готика веж і костьолів - і залиті сонячним сяйвом нові житлові квартали. Такий Львів (Рад. Укр., 26. IV 1959, 3).
ГОТИКА2, и, ж. Форма виродження картоплі. Калійні добрива підвищують стійкість картоплі проти готики (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | готика | готики |
Родовий | готики | готик |
Давальний | готиці | готикам |
Знахідний | готику | готики |
Орудний | готикою | готиками |
Місцевий | на/у готиці | на/у готиках |
Кличний | готико | готики |