гражданка
ГРАЖДАНКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що Гражданський шрифт (див. гражданський). В 1859 р. був зроблений останній, але найсильніший замах на українську азбуку. Проект заміни «гражданки» латинською азбукою вийшов на цей раз не від приватних осіб, а з урядових сфер (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 186).
2. Життя невійськових, цивільних людей. - Мабуть, для гражданки я вже остаточно пропаща людина. Так уже, мабуть, і залишусь вічним солдатом (Гончар, III, 1959, 10); «Старослужилі» демобілізуються і ідуть на гражданку. Всі - на комсомольську будову (Літ. Укр., 23.Х 1962, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гражданка | гражданки |
Родовий | гражданки | гражданок |
Давальний | гражданці | гражданкам |
Знахідний | гражданку | гражданки |
Орудний | гражданкою | гражданками |
Місцевий | на/у гражданці | на/у гражданках |
Кличний | гражданко | гражданки |