грозовий
ГРОЗОВИЙ, а, е. Прикм. до гроза 1, 2. Над Солом'янкою пливли грозові хмари з бузковими відсвітами (Сенч., На Бат. горі, 1960, 29); З нею [партією] сміло ішли ми в походи В незабутні грозові роки (Ющ., Люди.., 1959, 7); //Який супроводиться грозою (у 1 знач.). Почалася грозова злива (Чорн., Визвол. земля, 1959, 121); // З грозою; багатий грозами (у 1 знач.). Вісімнадцятого травня.., у весняний грозовий день, Юрію Крайнєву минуло двадцять шість літ (Собко, Зор. крила, 1950, 5); Грозове літо.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | грозовий | грозова | грозове | грозові |
Родовий | грозового | грозової | грозового | грозових |
Давальний | грозовому | грозовій | грозовому | грозовим |
Знахідний | грозовий, грозового | грозову | грозове | грозові, грозових |
Орудний | грозовим | грозовою | грозовим | грозовими |
Місцевий | на/у грозовому, грозовім | на/у грозовій | на/у грозовому, грозовім | на/у грозових |