грубіянити
ГРУБІЯНИТИ, ню, ниш, недок. Поводитися грубо; говорити грубощі. Нині зву його, заплати Домагаюсь по-доброму - Він мені ще грубіянить (Фр., X, 1954, 252); Він відповідав їй скупо, неохоче, часто грубіянив, незаслужено ображав (Шиян, Гроза.., 1956, 289).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грубіяню | грубіянимо |
2 особа | грубіяниш | грубіяните |
3 особа | грубіянить | грубіянять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грубіянитиму | грубіянитимемо |
2 особа | грубіянитимеш | грубіянитимете |
3 особа | грубіянитиме | грубіянитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | грубіянив | грубіянили |
Жіночий рід | грубіянила | |
Середній рід | грубіянило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | грубіяньмо | |
2 особа | грубіянь | грубіяньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | грубіянячи | |
Минулий час | грубіянивши |