губернія
ГУБЕРНІЯ, ї, ж. У Росії з початку XVIII ст. і в СРСР до районування 1929 р. - основна адміністративно-територіальна одиниця. - В корчмі служила за наймичку стара баба, бурлачка з Подільської губернії (Н.-Лев., II, 1956, 217); Заробітчани валом валили з північних губерній (Гончар, Таврія.., 1957, 6); // розм. Губернське місто. - Що ж? Це діло таке, що треба і в губернію буде їхати (Мирний, 1, 1954, 299); - Начальству в губернії видніше. Вони старша власть, вони там і командують що й до чого (Шиян, Баланда, 1957, 116).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | губернія | губернії |
Родовий | губернії | губерній |
Давальний | губернії | губерніям |
Знахідний | губернію | губернії |
Орудний | губернією | губерніями |
Місцевий | на/у губернії | на/у губерніях |
Кличний | губерніє | губернії |