гувернер
ГУВЕРНЕР, а, ч. Вихователь і домашній учитель дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземець. Серед інших об'єктів сатири журналу [про «Харьковский Демокрит»] значне місце займали пихаті й самонадіяні, хоч часто і бездарні, чужоземні гувернери (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1957, 31).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гувернер | гувернери |
Родовий | гувернера | гувернерів |
Давальний | гувернерові, гувернеру | гувернерам |
Знахідний | гувернера | гувернерів |
Орудний | гувернером | гувернерами |
Місцевий | на/у гувернері, гувернерові | на/у гувернерах |
Кличний | гувернере | гувернери |