гілозоїзм
ГІЛОЗОЇЗМ, -у, ч. Філософське вчення, що розглядає всю матерію від самого початку як живу; погляд, відповідно до якого матерія ніколи не може існувати без духу, а дух – без матерії; погляд, за яким здатність відчувати нібито притаманна всій матерії; теорію гілозоїзму розвивали ще представники іонійської (мілетської) школи натурфілософів; гілозоїзм логічно відрізняється як від більш ранніх форм анімізму, що персоніфікує природу, так і від панпсихізму, який приписує певну форму свідомості або відчуття всій матерії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гілозоїзм | гілозоїзми |
Родовий | гілозоїзму | гілозоїзмів |
Давальний | гілозоїзмові, гілозоїзму | гілозоїзмам |
Знахідний | гілозоїзм | гілозоїзми |
Орудний | гілозоїзмом | гілозоїзмами |
Місцевий | на/у гілозоїзмі | на/у гілозоїзмах |
Кличний | гілозоїзме | гілозоїзми |